НАЦІОНАЛЬНЕ СВЯТО ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО ГУРМАНА 1 Жовтень, 2009 в категорії Молодіжка Про роман Костянтина Матвієнка «Час настав» Передусім у романі «Час настав» викликають щиру повагу сильні та яскраві громадянські почуття автора, вдягнуті у надзвичайно привабливу художню форму. Більше того, перед нами такий собі анти-Гамлет, який добре розуміє, що не переривається зв’язок часів, що „не буває загроз минулих, сьогоденних та майбутніх”. Схоже, еволюція, епохи, людські долі – все на одній нитці, точніше на одній просторово-часовій петлі, ось чому ми у глобальному сенсі рухаємося по колу, ось чому одночасно з нашим теперішнім відбувається наше минуле й майбутнє і ось чому генетична пам’ять має бути для нас такою дорогоцінною. Все це присутнє у книзі й добре зрозуміло. Осягаючи роман «Час настав», я подумки „знімала капелюх” перед цією ідеєю. Чиста, мов джерельна вода, питома українська мова тут тішить і зігріває, до речі, прекрасно, паритетно, сполучаючись з російською. Автор – беззаперечний майстер інтриги й саспенсу, все це утримується ним до кінця. Текст динамічний і пружний, практично жодна сюжетна лінія не губиться й не в’язне, всі вони мають відчутно доцентровий характер, усе працює на завдання та надзавдання твору. Костянтин Матвієнко, безперечно, – високоерудована людина, носій енциклопедичних знань. Мов легенький вітерець (чи неголосна гарна музика), тканину оповіді пронизують „невидимі сутності”, але „видимі тіні” Оруелла, Гоголя, Булгакова (Балабуха – Варенуха, гроза в потрібний момент, манера Лахудрика висловлюватися у стилі Бегемота, Панночка тощо), вічних і всюдисущих масонів, філософсько-фізичних стрижнів «Квантового стрибка» та «Назад у майбутнє»… Книга містить безмір прецікавої супутньої інформації. Це прекрасно, але, мені здається, не вельми економно – все-таки не варто „весь сир в один вареник”, бо дещо вповільнює та ускладнює сприйняття динамічного сюжету. Маючи практично необмежений лексикон та вільний політ ясної думки, автор вочевидь насолоджується свободою вільного вербального самовиявлення, він начебто грає міцними словами-м’язами, робить це азартно, темпераментно, із задоволенням. Тому що якраз оце йому не важко – головне знайти добрий сюжет та вибудувати добротні сюжетні ходи. У цьому сенсі він такий само молодий, як і його молоді герої. Варто відзначити незбалансовані мовні й авторські характеристики персонажів. А й справді – ЧАС НАСТАВ! Шкода лише, що брамінів і кшатріїв обмаль. Утім, якщо подивитися на успіхи Юрія Романенка та його однодумців, то віра міцнішає. І віриться в те, що, можливо, не так окремі й усе-таки дуже різні особистості прославлять нашу землю та врятують світ, як сама свята земля наша спроможеться цих людей так підживити, що їм стане по силах і можливостях належним чином використати час, що настав, на користь усього людства. Так чи інакше, але цей історичний роман-фентезі, котрий, по-моєму, не має аналогів у сучасній українській літературі, наповнює серце радістю, а скептиків, циніків та песимістів робить принаймні людьми мислячими та раціональними. Це – прорив, і за це щире спасибі Костянтину Степановичу. Колись славетний теоретик кулінарії Бріа-Саварен зауважив, що для будь-якої, навіть найвишуканішої, страви є лише дві оцінки: „смачно” і „несмачно”. Так ось, оцінюючи роман «Час настав» загалом, із превеликим задоволенням мушу сказати: смачно! Крім усього, роман К.Матвієнка неймовірно кінематографічний, тож було б надзвичайно бажано, щоб таке рішення було ухвалене і щоб із текстом попрацювали грамотний сценарист і талановита кіногрупа. Для цього теж час настав. Тетяна Моргун Оригінал статті можете читати у Тижневик “Народна”

Неймовірні пригоди студента Оксана ЛЕВКОВА, директор Всеукраїнської громадської організації «Не будь байдужим» НА ФЕСТИВАЛІ ДИТЯЧОГО ЧИТАННЯ «ФОРУМ ВИДАВЦІВ — ДІТЯМ» У НОМІНАЦІЇ «КНИГА, ЯКУ ВАРТО ЧИТАТИ» ПЕРЕМІГ РОМАН КОСТЯНТИНА МАТВІЄНКА «ЧАС НАСТАВ» (ВИДАВНИЦТВО «ТЕЗА», М. ВІННИЦЯ). АВТОР СКАЗАВ, ЩО НАПРИКІНЦІ ВЕРЕСНЯ ВИЙДЕ ПРОДОВЖЕННЯ РОМАНУ, ЯКЕ МАТИМЕ НАЗВУ «ГРОЗА НАД СЛАВУТИЧЕМ» У цій книжці нема непристойного, а це зараз рідкість. Ні тобі обсценної лексики, ні ритмічних поскрипувань ліжка, ні смакувань смерті й крові. Ця його чистота — те, що зразу впадає у вічі. Проте було б кумедним полюбити книгу саме за це. Однозначно варто копати глибше, як це буквально роблять герої роману. За сюжетом студент історичного факультету Київського національного університету ім. Т. Шевченка Аскольд Четвертинський стає учасником одного сенсаційного археологічного відкриття на території Києво-Печерської Лаври. Намагаючись, за завданням свого наукового керівника, хоча б на ніч замаскувати нововідкрите поховання від цікавості ченців, він раптом натрапляє на ще один хід — той завершується брамою, крізь яку... можна потрапити у перше століття, у часи проповідування апостола Андрія. Пізніше Аскольд стає об’єктом зацікавлення двох іноземних розвідок та вітчизняної. Центр історичних корекцій сусідньої країни так і не зуміє «відкоригувати» історію, продовживши маршрут Андрія на північ та в такий спосіб знівелювавши роль Києва як майбутньої столиці незалежної держави. Щодо головного героя, то він, крім усього, на сторінках роману встигне закохатися у дівчину Надійку, пережити пригоди з її викраденням і визволенням із рук ворогів її батька, донецького олігарха. Йому допомагатимуть у цьому друзі, серед яких найколоритніший — домовичок Лахудрик Пенатій... Як і кожний добре написаний твір, цей може бути прочитаний з кількох ракурсів і сподобатися любителям дуже різних пластів літератури. Тобто він однозначно зацікавить закоханих у детективи (там — клубок загадок, інтриг, недомовленостей, що його розплутувати захопливо), в історичний матеріал (бо йдеться про подорожі машиною часу) і прихильників ще багато чого здорового. Книга Матвієнка читається на одному подиху, адже хочеться розгадувати незбагненне і водночас мандрувати разом із героями, а, як стверджує Юрій Андрухович, «подорожі — це завжди вакації». Між рядками тексту — життєвий досвід автора, його глибокі знання з історії України та, зокрема, Києва, обізнаність у географії, сучасній політичній ситуації. Проте мені особисто хочеться відзначити психологічність твору. Йдеться про знання Матвієнком глибин психології різних соціальних груп: жіноцтва, політологів, чиновництва, церковнослужителів. Як жінка мушу визнати: через описану ним поведінку Христини чудово показано, що таке закохана (читай, божевільна й часом навіть неадекватна) панна. Сподобалося, що головний герой Аскольд презентований романтично, а не реалістично, і при цьому позбавлений іконічності. Через мову героя, через психологічні деталі його навіть наближено до сприйняття сучасним молодим читачем. До речі, про малюків. Дуже симптоматично, що читаючий соціум накинув книзі тавро дитячої — маю на увазі недавню перемогу твору у номінації «Книга, яку варто читати» конкурсу дитячих книжок на «Форумі видавців — дітям». Ця характеристика роману не є принизливою, але є дискримінаційною. Така постановка питання свідчить про те, що література з сюжетними елементами, зі стрункою композицією, що описує езотеричні речі, література без матюків — це несерйозне, «неструйове» — тобто дитяче. Тобто доросла книга в наш час такою бути не може? Мабуть, журі розглядає длубання письменника у сфері інфернального як однозначний індикатор написання автором казки. Гадаю, що аби оцінювати цей твір як казку, необхідно спочатку вихолостити з нього все розкішне гостропубліцистичне звучання... І ще про українськість. Мені неприємно читати не транскрибовані українською російськомовні репліки й цілі діалоги героїв. У такий спосіб автор тішить нас спокійним (політкоректним) ставленням до мови відповідної нацменшини в Україні. Тобто — рурка, якою він слухає світ або окуляри, що роблять йому часопростір детально видимим (тобто придатним для опису й інтерпретації), не є українськими. Костянтин Матвієнко, як не гірко, не відходить від традиції своїх колег-письменників, які беземоційно фіксують двомовність в Україні і наче наголошують на тому, що її неможливо не бачити. Російськомовне не стає для них об’єктивованим, тобто відчуженим. Стверджуючи двомовність, вони її утверджують. І це тоді, коли харизматичні, авторитетні публічні люди з українською орієнтацією на кшталт Матвієнка надзвичайно затребувані тисячами хлопців та дівчат, які через літературу шукають української ідентичності. Книга неодмінно має зазнати перевидання і (в ідеалі) екранізації. Україні потрібні не лише космонавти, але й такі супермени, як Аскольд Четвертинський. І для того, щоб він мовив, рухався, жив і страждав на екрані, необов’язково звертатися до режисерів із Голівуду, які спеціалізуються на іміджмейкерстві надлюдей. У нашій країні безліч україно-орієнтованих, часом безробітних кінофахівців, для яких такі видання можуть стати «криницями для спраглих» у сенсі забезпечення гідним заняттям. Тоді варто було б масово показувати цю стрічку дітям у школах і у вишах, а також демонструвати за кордоном. Тоді з роками зникне проблема неетноцентричної культури. Пізніше позбудемося безглуздого багатоголосся щодо походження України, стане більш збалансованою ситуація з викладанням гуманітарних дисциплін, а також негативного іміджу України у світі. Тоді й вирослі читачі Матвієнка зрозуміють, що рідна культура всередині них — це єдиний імунітет проти чиєїсь розкуйовдженої та нісенітної політики. Оргінал матеріалу читайте: ЩОДЕННА ВСЕУКРАЇНСЬКА ГАЗЕТА "ДЕНЬ" №165, четвер, 17 вересня 2009

Цього року видавництво "Теза" видало мій роман у жанрі соціального фентезі "Час настав". У якості розважального читва пропонную завсідникам "Телекртики" його перший розділ. Позаяк дія роману почалася у п’ятницю, то й у блог його початок ставлю у цей благословенний день. Кому цікаво, ласкаво прошу! Костянтин Матвієнко

Видавництво «Теза» на книжковій виставці «Медвін» З четверга до неділі ви зможете придбати новинки і бути в центрі культурних подій столиці. 18 грудня 2009 (п'ятниця) 13:00-14:00 у круглому столі "СПОРТИВНА КНИЖКА В УКРАЇНІ - КОМУ ВОНА ПОТРІБНА?" візьме участь Олена Бойцун. 19 грудня 2009 (субота): Літкав'ярна 11:00-12:00 "Прощання з паперовою книжкою. Презентація інтерактивних книжок." Галина Малик. Видавництво «Теза». 303 авдиторія 13:00-14:00 — Майстер-клас для тих, хто бажає навчатись закордоном. Проводить Олена Бойцун, авторка книжки «В Оксфорді» (видавництво «Теза»). Підготовка документів, досвід отримання стипендій, реальні історії з життя студентів, сесія питань-відповідей щодо освіти за кордоном. Проконсультуйтесь із експертом та приймайте власне рішення. 14:00-15:00 "Українське сьогодення — розкішне тло для усіх жанрів літературної прози, а для фентезі — клондайк. Костянтин Матвієнко (видавництво «Теза»), експерт корпорації стратегічного консалтингу «Гардаріка», автор книжок «Час настав» і «Гроза над Славутичем». 15.00-16:00 у круглому столі "Книжка як засіб політичного піару" візьме участь Костянтин Матвієнко. Ятка видавництва 12:00-13:00 Леся Воронина презентує захопливу аудіокнижку «Суперагент 000. У пащі крокодила». 13:00-13:45 Сашко Дерманський — репортаж із Царства Яблукарства. 14:00-14:45 Олена Бойцун розповість, як навчатися в Оксфорді та проведе вікторину з призами. 15:00-15:45 Юр Логвин базарює книжку «Танці Шайтана». Адреса виставки: (вул. Фізкультури, 1, Київ. Інститут фізкультури. Найближча станція метро "Республіканський стадіон" орієнтир - поруч із планетарієм)

Новинки видавництво «Теза». Осінь 2009. Наводимо новодруки осені 2009. Кияни матимуть чудову нагоду придбати їх за видавничими цінами з 17го до 20го грудня на книжкових виставках "Медвін" в Інституті фізкультури (вул. Фізкультурна, 1, ст. метро "Республіканський стадіон") та в Українському домі. Решту часу книжки доступні в книгарнях: мережі «Є», мережі «Книжковий супермаркет - КС», «Сяйво» на Бесарабці, «Знання» на Хрещатику, «Книгарні видавців» на розі Пушкінської і Прорізної, на книжковому ринку «Петрівка» та ще в понад сорока книготорговців по всьому Києву. серія «Романтична» Катерина Медведєва «Скляна, олив'яна, дерев'яна» серія «Героїчна» Олег Дивов «Храбр» Юр Логвин «Танці Шайтана» вперше перекладено українською трилогію «Чорнильний світ» Корнелії Функе «Чорнильне серце», книжка 1-ша «Чорнильна кров», книжка 2-га (надійде в продовж в січні 2010) «Чорнильна смерть», книжка 3-тя серія «Пригодницька бібліотека» Сашко Дерманський «Царство Яблукарство» Галина Малик «Третя подорож Алі» пригоди книжкової героїні Тамари Босіком у Оксфорді (авторка Олени Бойцун) «В Оксфорде» серія Аскольд Четвертинський «Гроза над Славутичем» Костянитин Матвієнко

Запрошуємо на презентацію першої в Україні книжки, місця дії якої позначено і можна бачити на Google Maps онлайн. Костянтин Матвієнко провістить "Грозу над Славутичем" о 18:00 у Книгарні "Є" на вул. Лисенка, 3. Приходьте, будь ласка, побачити технології майбутнього в книговиданні та поставити питання авторові.

Запрошуємо мандрувати літературними світами за допомоги Google Map. Гоноровий гість - Костянтин Матвієнко із новим романом «Гроза над Славутичем» - книжкою, яка вийшла за рамки паперу. Модератор Володимир Брискін, директор видавництва "Теза" п'ятниця 9 квітня, 17:00 аудиторія 209 Інститут фізкультури книжковий ярмарок "Медвін" (ст. м. Республіканський стадіон) Вхід вільний

Форум видавців — дітям. 29.04 четвер 14:00-18:00 Урочиста церемонія нагородження переможців Всеукраїнського конкурсу «Найкращий читач 2009/2010». Клуб «Мілленіум», просп. В. Чорновола, 2. 20:00-21:00 Підготовка до дебатів «Читати – не читати: ось питання…». Санаторна школа-інтернат, вул. Остроградських, 1. 30.04 п'ятниця 12:00-13:30 Дебати «Читати — не читати: ось питання…» за участі переможців Всеукраїнського конкурсу "Найкращий читач України-2009/2010". 2 поверх, зал презентацій. 15:00-15:45 Автограф-сесія письменника Костянтина Матвієнка. На стенді № 141. 17:00-17:45 Презентація книжки Костянтина Матвієнка «Гроза над Славутичем» – першої в Україні книжки, місця дії якої позначено і можна бачити на Google Maps онлайн. Конференц-зал, 2 поверх. 01.05 субота 14:00-14:45 Автограф-сесія письменника Костянтина Матвієнка. На стенді № 141.

В перший же день весняного "Форуму видавців - дітям" дитяче журі, в склад якого входять 58 найкращих читачів України, вибрали "Найкращі книжки України", які на Форумі представляють українські видавництва. Журі виділило чотири книги. Серед них "Гроза над Славутичем" Костянтина Матвієнко (видавництвотво "Теза"). Вітаємо пана Костянтина з відзнакою, а читачів із добрим вибором для читання. Новина від прес-служби "Форуму видавців" http://bookforum.com.ua/news/20100430/2418.html